Фото на обкладинці — Богдан Кутєпов, hromadske.

За весь час розслідування справи про вбивство Павла Шеремета на місці скоєння злочину за участі підозрюваних було проведено лише один слідчий експеримент. Але і його доведення винуватості чи невинуватості затриманих Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко використати неможливо.

Про це йдеться у відеоблозі «Таємниці слідства».

Пізнього вечора 2 січня поточного року слідчі у справі вбивства журналіста Павла Шеремета привезли підозрювану Юлію Кузьменко на місце скоєння злочину в Києві (вулиці Івана Франка, Липинського та Бульварно-Кудрявська) для проведення слідчого експерименту. На місці також перебував другий підозрюваний Андрій Антоненко, але він відмовився брати участь у експерименті без свого захисника. Останній не встиг прибути на місце, бо його повідомили про слідчу дію за кілька годин до її проведення.

Оскільки Юлію Кузьменко разом із Андрієм Антоненком підозрюють у підкладанні вибухівки під авто журналіста, метою експерименту було відновити події, що відбулись у ніч на 20 липня 2016 року. А тоді порівняти отриманий матеріал із відео з камер спостереження, де видно двох осіб, які прикріпили бомбу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вбивство Шеремета: у МВС вважають, що ініціатори «надихнулися справою Ґонґадзе»

У протоколі цього експерименту, який є у розпорядженні «Слідства.Інфо», читаємо: «Запропоновано Кузьменко Ю.Л. в темпі вільної ходи прослідувати по ній (вулиці Івана Франка — Ред.) декілька разів в сторону зменшення номерів будинків, тримаючи в лівій руці поліетиленовий пакет, а праву руку помістити до кишені спортивної куртки».

«Слідство.Інфо» отримало відео зі слідчого експерименту, яке свідчить про те, що жодної «вільної ходи» не було: Юлія Кузьменко весь час була прикута кайданками до поліцейського, її супроводжували близько двох десятків осіб. Із відео також можна дізнатися, що під час експерименту використовували дрон для зйомки та кілька машин поліції для перекриття відрізків вулиць, де проводили експеримент. Слідчі давали Юлії Кузьменко чіткі вказівки, як саме та до якої точки рухатися.

Отримане відео поліцейські відправили на екпертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Дослідження мало відповісти на питання, чи схожа Юлія Кузьменко на жінку, яка підкладала вибухівку. Однак через майже два місяці роботи спеціалісти вирішили, що зробити висновки з отриманого відео неможливо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підозрювана у вбивстві Шеремета після вибуху шукала в інтернеті «Шеремет Павло Григорович»

«Особа 2 (Юлія Кузьменко — Ред.) пересувається у постійному безпосередньому супроводі іншої особи із застосуванням до Особи 2 засобів фізичного обмеження свободи пересування (високоймовірно — спецзасобів кайданок)… Означені умови та обставини […] з високим ступенем імовірності детермінують появу в Особи 2 внутрішньої психологічної напруги, тривоги та психологічної скутості», — йдеться у висновку.

Саме дослідження, яке виявило, що слідчий експеримент неможливо використати для порівняння з відео зі злочинцями, коштувало близько 15 тисяч гривень бюджетних грошей. Скільки ж МВС витратило на проведення самого експерименту, невідомо.

За інформацією «Слідства.Інфо», жодних слідчих експериментів із вивезенням підозрюваних на місце злочину, більше не проводилося.

Нагадаємо, офіційне слідство звинувачує музиканта Андрія Антоненка, також відомого як Riffmaster, у організації вбивства. Лікарку Юлію Кузьменко підозрюють у закладанні та приведенні в дію вибухівки, а військова медсестра Яна Дугарь за кілька днів до вбивства, нібито, фотографувала відеокамери біля будинку Павла Шеремета. Ці звинувачення прозвучали 12 грудня минулого року під час прес-конференції очільника МВС Арсена Авакова. Від наступного дня й донині Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко перебувають під вартою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо поліція змінила маршрут підозрюваних у справі Шеремета

На початку червня у Нацполіції повідомили про завершення слідства та відкриття для ознайомлення 38 томів матеріалів досудового розслідування щодо фігурантів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь.

Раніше про завершення досудового розслідування щодо вбивства Шеремета повідомляли також адвокати підозрюваних Кузьменко та Дугарь. Ще 22 травня, за словами адвокатів, фігурантам та їхнім захисникам мали надати матеріали справи для ознайомлення.

Нещодавно «Слідство.Інфо» розповідало, що поліція вже невдовзі має завершити досудове розслідування та передати справу до суду. За інформацією журналістів, правоохоронці отримали «наказ згори» щодо швидкого завершення розслідування. Втім, не всі слідчі вважають докази, зібрані за останні місяці, переконливими.

Також «Слідством.Інфо» було виявлено, що слідчі змінили маршрут підозрюваних — так, щоб він краще пасував до офіційної версії слідства.

Відомого журналіста Павла Шеремета було вбито у центрі Києва 20 липня 2016 року. Хоч справу брали на особистий контроль найвищі посадовці країни, її досі не розкрито, а до офіційного слідства і в громадськості, і в журналістів не бракує питань. «Слідство.Інфо» були на місці події із перших годин після вбивства Павла. Результатом зусиль редакції із встановлення обставин вбивства до найдрібніших деталей став документальний фільм «Вбивство Павла».