В’ячеслав Поїздник – раніше був громадським активістом. Зараз він працює у сфері інтернет-продажів. А шість років тому його побили міліціянти. Сьогодні один з офіцерів, який, за словами В’ячеслава, силою вибивав з нього зізнання, зайняв керівну посаду в новій поліції. Чоловік пригадує: в лютому 2011-го, невідомий хлопець приніс йому на продаж ноутбук. Як з’ясувалося пізніше – комп’ютер був крадений. Хлопця спіймали правоохоронці, яким він і розповів, що продав ноутбук В’ячеславу.
Правоохоронці забрали В’ячеслава до райвідділку міліції, аби він надав свої свідчення. Чоловік розповів міліціонерам, що не міг знати про крадіжку, а сам комп’ютер вже встиг продати іншим людям. Втім такі пояснення, за словами В’ячеслава, правоохоронцям не дуже сподобались.
– Вони завели мене до кабінету, де було 5 чоловік. Серед них – на той момент заступник начальника карного розшуку Красногвардійського району Євген Весна. Він перший мене і вдарив, вдарив в область рота – згадує події шестирічної давнини В’ячеслав – Мене повалили на підлогу, били ногами. Я був у кофті, вони мене за комір схопили, тягнули його вверх, коли я лежав обличчям вниз.
Євген Весна, про якого розповідає наш герой, сьогодні керує одним з поліцейських райвідділків в Дніпрі. А тоді, за словами чоловіка, Весна разом з іншими міліціянтами його били 20 хвилин і пропонували «дах». Вже пізніше, як каже В’ячеслав, йому говорили, що треба бути чоловіком, тому не варто розповідати нікому про те, що трапилося в стінах райвідділку.
– Після того, як зафіксували побої, я написав декілька заяв: одну в обласне управління МВС, написав у службу внутрішньої безпеки. Мені прийшла відповідь, що мої слова і слова міліціонерів відрізняються, тому вони не будуть порушувати кримінальну справу
Ось як цей випадок коментує Ганна Старчевська, речниця ГУ Нацполіції у Дніпропетровській області: «Тоді ми самі проводили службове розслідування. За результатами розслідування ця інформація не підтвердилась».
От тільки що це було за розслідування, якщо, за словами В’ячеслава, його жодного разу не викликали на допит з приводу заяв про побиття Євгеном Весною. А та нібито офіційна відповідь, яку отримав чоловік вже за декілька місяців, не мала ані підпису, ані печатки.
Інший громадський активіст – Олег Паршин. Чоловік довгий час стежив за діяльністю колишнього начальника Павлоградської поліції Олега Малиноги. Активіст каже: язик не повернеться назвати пана Малиногу поліцейським. Паршин пригадує, як зібрав та передав до атестаційної комісії пакет документів, у яких – заяви про розкрадання труб меліорації на десятки мільйонів гривень. Правоохоронні органи під керівництвом Малиноги не вели розслідування з приводу викопування труб. Однак, це не єдине, чим міліціонер запам’ятався активісту. Олег пригадує одну з розмов із Малиногою:
– Я йому кажу: от у вас самооборона у Павлограді, чому ти не надаєш допомогу хлопцям? Їм же треба якось самоорганізовуватись, ти ж міліціонер. Він сказав мені одну фразу, яка досі сидить у мене в голові: а ти знаєш, яка у мене в Росії була б пенсія
Олег Малинога і Євген Весна, як десятки інших міліцейських керівників, провалили переатестацію, втім все одно залишились в системі на керівних посадах. І це зовсім не дивує членів атестаційних комісій, адже, за словами останніх, така реформа у подібному виконанні не мала жодних шансів на успіх.
Атестацію провалено, оновлення складу міліції суспільство так і не отримало – такої думки дотримуються члени атестаційних комісій. Один з них – Артем Романюков. Провести ретельну перевірку кожного міліціонера, говорить Артем, виявилося дуже складним завданням. Матеріалів – обмаль, а самостійно знайти інформацію про кожного кандидата часто неможливо:
– Ось що нам дала поліція для аналізу по кандидатах: декларації за один рік, 2015-й, і характеристики від керівництва. У 99% випадків ці характеристики були позитивними: рекомендований, чудовий хлопець або дівчина – розповідає активіст.
Ось, яку статистику наводять у Нацполіції Дніпропетровської області. Перша категорія, або топове керівництво колишньої міліції: з 57-ми осіб після переатестації звільнено лише 17 чоловік, з них судом поновлено на посадах – 8.
Друга категорія – керівники середньої ланки: атестацію провалили 59 осіб з 428-ми, втім фактично звільнили лише 20-х. Половина з цієї двадцятки вже поновилася на посадах, решта – досі воюють у судах за повернення в систему.
І наостанок найбільша, третя категорія: 6 тисяч осіб, лише 142 людини звільнено з рекомендованих 214-ти, з них поновлено – трохи більше десятка. І ці цифри – далеко не остаточні.
Речниця обласної Нацполіції, Ганна Старчевська, розповідає: «Поки ми проходили всі процеси підготовки до переатестації третьої категорії, люди просто встигли звернутися до суду, який і призупинив рішення атестаційних комісій. Позиція нашого управління полягає у тому, що юридичний відділ захищає інтереси ГУНП, аби люди не поновлювалися».
Втім вдача все одно посміхається багатьом звільненим міліціонерам, і українська Феміда поновлює їх на службі. Олег Малинога – підполковник поліції, після провалу переатестації тимчасово зайняв крісло головного поліцейського Павлограду. А на початку січня його перевели на ідентичну посаду в Синельниково. Ось як коментують повернення Малиноги у прес-службі Нацполіції:
– «Це єдина людина, яку ми не встигли звільнити. Він одразу ж поновився на службі. В нас є юридичний відділ, який оскаржував судове рішення. Втім це не вдалося, оскільки у Малиноги дуже грамотні юристи».
Ми звісно ж навідалися до начальника синельниківської поліції, аби розпитати про секрет успіху його поновлення на посаді. Як людина, котрій немає чого приховувати, часу для зустрічі з нашою знімальною групою пан Малинога не знайшов. Усе як завжди: спочатку відпустка, потім – довгі наради та перевірки. «Я вибачаюсь, але Олег Миколайович не може зараз спілкуватись. У нас перевірка, зараз йде передача матеріальних цінностей поліції, тому він не буде мати часу» – відповів нам черговий офіцер поліцейського відділку.
Інший наш герой – згаданий на початку підполковник поліції Євген Весна. Сьогодні виконує обв’язки начальника Амур-Нижньодніпровського районного відділку поліції Дніпра. До нього ми не могли пробитися тиждень. То безкінечні наради під час прийомних годин, то вечірні пошуки зниклих дітей, то щось іще. Ось якою була першочергова версія у чергового райвідділу:
– Він зараз на обід поїхав.
– Який обід, у нього ж прийомні години? – перепитуємо.
– Ну, зараз ще обід! – відповідає черговий.
А вже за 2 хвилини пан Весна встигає захворіти.
– Весна на лікарняному знаходиться, – повідомляє черговий.
– А як він щойно був на обіді, а зараз вже на лікарняному?
– Ну, немає його.
– Ви ж сказали, що він обідає.
– Він поїхав в лікарню.
– А коли ви про це дізнались?
– Вимкніть камеру. Це чергова частина, ви не маєте права тут знімати, тут зброя знаходиться.
– Ми зброю знімати не будемо.
– На все добре – відповів офіцер, грюкнувши дверима.
Оскільки за тиждень начальник райвідділу поліції не знайшов для нас ані хвилини, ми зателефонували йому особисто, аби запитати: як так трапилося, що він не пройшов випробування переатестацією, втім з легкістю виборов повернення через суд?
Як на хворого, голос у Євгена Весни був занадто бадьорим: «Ви зверніться до суду, я ж не буду коментувати судове рішення. Чи я один поновився?» – і поклав слухавку.
Спочатку вони не проходять перевірку, потім – вигризають своє право повернутися до лав правоохоронців, ще пізніше – не можуть пояснити, яким чином провалили переатестацію і як поновилися на посадах. Чи такі зміни планував Уряд, коли годував українців обіцянками про зміни у МВС? І скільки ще тих, хто не зміг довести свою профпридатність, повернеться охороняти наш спокій?
/Юлія Брик для “Слідства.Інфо”